+38(097)708-37-17, +380(63)148-47-28

Адвокат Смоленко Александр Иванович

Все виды юридических услуг . Адвокат Харьков

Рішення суду про виселення з квартири

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом. У обгрунтування якого навела наступне. ОСОБА_2 є власницею двокімнатної квартири загальною площею 53,4 кв. м., яку отримала у спадок по закону після смерті моїх батьків. Дана квартира №159 розташована в будинку №206 по вул. Дружби Народів в м. Харкові. В 2003 році вона дозволила своєму синові, ОСОБА_4, його дружині ОСОБА_5, його повнолітній падчерці ОСОБА_6 та їх малолітній дочці ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово мешкати у вищевказаній квартирі. Ніхто із вищевказаних осіб в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований не був. Згідно усної домовленості вони повинні були утримувати квартиру в чистоті, платити комунальні послуги та виселитися із квартири по першій вимозі. 13.07.2015 р. її син ОСОБА_4 помер. Після похорону позивачка попросила ОСОБА_3 разом с доньками виселитися із квартири АДРЕСА_2, так як остання нерегулярно платила за комунальні послуги, завела без дозволу власниці 2-х собак, не підтримувала в квартирі чистоту та порядок. Однак ОСОБА_5 відмовилась виселятися з її квартири, хоча у неї в буд. №46 по проспекту Гагаріна в м.Харкові є житлова площа. Просить виселити позивачку разом з її донькою ОСОБА_7 .

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та звернулася до суду з зустрічним позовом , в якому просить суд визнати права користування квартирою № 159 по вул. Дружби Народів, 206 в м. Харкові за нею та за її неповнолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Суду пояснила наступне. ОСОБА_3, перебувала у шлюбі з сином відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з 28 березня 2003 року по день його смерті - 13 липня 2015 року. В період шлюбу та спільного проживання у них народилась донька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. З листопада 2001 року вона фактично постійно проживає в спірній квартирі. На той час ця квартира належала на праві власності дідусю чоловіка - ОСОБА_9 та бабусі чоловіка - ОСОБА_10 . Вона вселилась в спірну квартиру за згодою бабусі майбутнього чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_10, як член сімї власника квартири. Вони вели спільне господарство.. У січні 2003 року в спірну квартиру, за згодою бабусі ОСОБА_10, в якості члена сімї власника квартири вселився її онук ОСОБА_4, який на той час був фактичним чоловіком ОСОБА_3 В спірній квартирі вони не змогли зареєструватися, так як відповідачка ОСОБА_2, як спадкоємець не давала своєї згоди на реєстрацію в квартирі . 20.06.2003 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народилась донька ОСОБА_7, яка з народження і по даний час постійно проживає в спірній квартирі. Відповідачка ОСОБА_2 також не дала згоди на її реєстрацію в спірній квартирі . ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, а її покійний чоловік був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4. Але вони фактично не проживали за місцем реєстрації.

В судовому засіданні відповідач та позивач по зустрічному позову ОСОБА_3 підтримала позов, просила його задовольнити, пояснення надали аналогічні викладеним у позові.

Позивач та відповідач по зустрічному позову ОСОБА_2 проти задоволення зустрічного позову заперечувала, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі з тих підстав, що позовні вимоги безпідставні, небгрунтовані, викладені позивачем обставини не підтверджені жодним допустимим та відносним доказом, ґрунтуються на припущеннях.

Представник третьої особи Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради до суду не з»явився . Просив розглянути справу у його відстуність . Надав суду свої заперечення до позову ОСОБА_2 В яких при прийнятті рішення просить врахувати інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлені наступні факти та правовідносини.

ОСОБА_3, перебувала у шлюбі з сином відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з 28 березня 2003 року по день його смерті - 13 липня 2015 року. Це підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу, виданим 28.03.2003 року відділом РАГС Червонозаводського районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис за № 89 та свідоцтвом про смерть, виданим 11.08.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис за № 103.

В період шлюбу на спільного проживання у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народилась донька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження, виданим 18.07.2003 року міським відділом РАГС Харківського обласного управління юстиції, актовий запис за № 2310.

Предметом спору є ізольована двокімнатна квартира АДРЕСА_3, загальною площею 53.4 кв.м, житловою площею - 30.7 кв.м. Вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_2: 1/ 2 частина - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 13.08.2004 року 11-ю ХДНК, р.№ 5-1328 та 1/ 2 частина - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 07.02.2012 року 1-ю ХДНК, .№ 1-130. Це підтверджується довідкою № 1202345 виданою 14.08.2015 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

З листопада 2001 року ОСОБА_3 фактично постійно проживає в спірній квартирі АДРЕСА_4., куди вселилася за згодою колишньої власниці квартири ОСОБА_10, що підтверджується довідкою № 23-18100 від 15.05.2003 року, виданою КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації, як співмешканка онука власниці - ОСОБА_4 .

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений 28.03.2003 року.

ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, а покійний ОСОБА_4 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4.

Факт її не проживання з листопада 2001 року за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_5 не оспорюється сторонами, а тому не потребує додаткового підтвердження.

Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. ОСОБА_2 є власником житла, на час переходу до неї права власності, відповідач ОСОБА_3 у розумінні ст. ст. 15664 ЖК України не є і не була членом її сім'ї як власника житла, а була членом сім'ї її сина , який ніколи не був власником або наймачем цієї квартири.

Матеріали справи свідчать, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири розташованої за адресою: квартира АДРЕСА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.

Згідно вимог ст.ст.9 ч.З, 4, 98, 150 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як в порядку, передбачених законом.

Наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї наймача.

Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов»язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що з часу оформлення оформлення права на спадщину і до оговореного строку виселення (з 13.08.2004 року до 13.07.2015) ОСОБА_3 продовжувала проживати в квартирі з дозволу власника ОСОБА_2 При цьому основною умовою договору була вимога підтримувати квартиру в чистоті , регулярно сплачувати комунальні послуги та виселитися з квартири за першою вимогою. Ніякого письмового договору про це не укладали . На даний час ОСОБА_5 не сплачує комунальні послуги у повному обсязі , має велику заборгованость 2498 грн.54 коп. , що підтверджується довідкою про оплату послуг Тепломережи .

Представлені до суду ОСОБА_5 документи, які нібито підтверджують факт постійного проживання за адресою кв.159 буд.206 Дружба Народів м.Харків , ніяким чином не підтверджують право власності ОСОБА_5 на дане житло.

13 липня 2013р. син позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер. Посилання ОСОБА_5 на ст.ст.ч.2 ст.64,156 ЖК України є необєктивною, так як ОСОБА_4 ніколи не був власником вищевказаної квартири і тому члени його родини не мають права користування даним приміщенням без згоди власника, яким є ОСОБА_2

ОСОБА_5 та її неповнолітня донька ОСОБА_7 можуть проживати в ІНФОРМАЦІЯ_5, де ОСОБА_5 зареєстрована і де проживають її родичи.

Таким чином , ОСОБА_3 є тимчасовим мешканцем, а тому згідно вимог ст.ст. 98,99 ЖК України , ст.150 ЖК Українист.319 ЦК України, громадяни, що мають у приватній власності квартиру або її частину, користуються нею для особистого проживання і проживання членів сім»ї і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд, користуватися і володіти нею.

В зв’язку з наведеним суд визнав, що позивач ОСОБА_2 є власником житла, ОСОБА_3 порушує права позивачки на право володіння, користування, розпорядження майном , а саме вищевказаною квартирою, яка належить їй на праві власності, тому власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що передбачено ст. 391 ЦК України. Тому відповідач підлягає виселенню з квартири без надання іншого житла.

Таким чином, суду не доведено позивачем наявність правових підстав для проживання у зазначеній квартирі, для задоволення її вимог щодо визнання за нею право користування квартирою №159 у б.206 по вул.Дружби Народів у м.Харкові .

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, незаконно, без правової підстави, заволодівшої ним.

Згідно вимог ст.ст. 98,99 ЖК України тимчасові жильці забов'язані негайно звільнити займане житлове приміщення. У разі відмови вони підлягають виселенню в судовому порядку. Виселення проводиться без надання іншого жилого приміщення.

ВИРІШИВ :

ОСОБА_11 до ОСОБА_3 , третя особа : Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про виселення з квартири задовольнити .

Виселити ОСОБА_3 разом з неповнолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_7 .

ОСОБА_3 у зустрічному позові до ОСОБА_2 третя особа : Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання права користування квартирою № 159 по вул.Дружби Народів , 206 у м.Харкові за нею та за неповнолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити. .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня йог о проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.